Рак легенів

Симптомы рака легких, первые признаки, лечение, профилактика

Рак легких – наиболее распространенная локализация онкологического процесса, характеризуется достаточно скрытым течением и ранним появлением метастазов.

Уровень заболеваемости раком легких зависит от зоны проживания, степени индустриализации, климатических и производственных условий, пола, возраста, генетической предрасположенности и других факторов.

Отмечается постепенный рост числа заболевших людей из года в год. Так как до сих пор точно не выяснена основная причина возникновения онкологического процесса, на основании статистики выделяют факторы риска, ведущие к болезни.

Среди них на первое место занимают те, которые влияют на качество вдыхаемого воздуха:

  • Загрязнение атмосферы, длительное нахождение в условиях запыленности, причем самой опасной считается пыль асбеста, висмута, мышьяка, пыль и испарения производственных смол, органическая (зерновая) пыль.
  • Курение – сегодняшняя сигарета при сгорании выделяет практически все перечисленные выше вещества, а так же аммиак. Никотиновый дым сужает бронхи и кровеносные сосуды, подсушивает слизистую оболочку бронха, значительно ухудшает очистительную и защитную функции органов дыхания. Курильщик, употребляющий 20 сигарет ежедневно, более 20 лет – входит в наибольшую группу риска развития рака.

Второе место занимают факторы риска, ухудшающие состояние бронхов и легочной ткани:

  • вирусные инфекции;
  • хронические воспалительные процессы дыхательной системы;
  • остаточные изменения в легких после перенесенных заболеваний – пневмосклероз.
  • Отмечена генетическая предрасположенность некоторых народностей к онкологическим процессам легких.
  • Статистика показывает, что среди городских жителей онкология легких встречается в несколько раз чаще, чем у сельских (в жару из раскаленного городского асфальта в воздух выделяется формальдегид и масса прочих вредных веществ, мощное электромагнитное поле мегаполисов снижает иммунитет человека)
  • Самая высокая смертность от рака легких у мужчин регистрируется в Великобритании, Шотландии, Люксембурге, Нидерландах, среди женщин выше смертность в Гонконге и Шотландии. В таких странах как Бразилия, Сирия, Сальвадор- самый низкий процент развития рака легких у населения.
  • Мужчины болеют раком легких в два раза чаще, чем женщины, можно сделать предположение, о прямой связи с тем фактом, что большинство работников вредных производств и курильщиков – мужчины.
  • Заболеваемость намного выше в географических зонах с высоким природным фоном радиации, или радиоактивным загрязнением окружающей среды.

Врачи используют несколько классификаций рака легких. Международная классификация отражает стадию, размеры опухоли, вовлечение в процесс лимфатических узлов и наличие или отсутствие метастазов. Ею пользуются для написания заключительных диагнозов.

Классификация патоморфологическая объясняет течение тех или иных процессов, она выделяет центральный и периферический рак.

рис.1 Центральный рак легких. Нажмите для увеличения

Центральный рак называют так потому, что онкологический процесс поражает крупные бронхи (рис.1). Опухоль растет внутрь бронха или вдоль его стенки, постепенно сужая, а затем полностью перекрывая просвет.

Часть легкого (доля, сегмент), которая осталась без доступа воздуха спадается, образуется ателектаз, в котором затем развивается вторичное воспаление, приводящее на поздних этапах к распаду легочной ткани.

Сама же опухоль, прорастая сквозь стенки пораженного бронха, вызывает воспаление близлежащих тканей и лимфатических узлов, представляя собой плотный конгломерат (рис. 1).

Прогноз центрального рака зависит от времени выявления заболевания, чем раньше поставлен диагноз, тем благоприятнее прогноз.

рис.2 Периферический рак легкого

Поражает мелкие бронхи, опухоль растет наружу, может заполнять альвеолы – пневмониеподобный рак, либо образовывать достаточно крупные узлы (рис. 2).

Коварство заключается в том, что длительное время от 2 до 5 лет, заболевание никак себя не проявляет, и его практически невозможно обнаружить.

Но при этом в любой момент под воздействием внешних неблагоприятных факторов может возникнуть экспансивный рост опухоли, она за короткое время может достигнуть значительных размеров.

К таким факторам относятся вирусные и бактериальные пневмонии, физиотерапевтические процедуры, частые посещения бань, парилок, саун, длительное пребывание на солнце, снижение иммунитета и другие.

Симптомы рака легких у мужчин не отличаются от таковых у женщин. При периферическом раке, на ранних стадиях нет ни каких проявлений, на поздних стадиях симптомы мало отличаются от характерных для центрального рака.

Ранние, первые симптомы рака легких не специфичны, и обычно не вызывают тревоги, к ним относятся:

  • немотивированная усталость
  • снижение аппетита
  • может наблюдаться незначительная потеря массы тела
  • кашель
  • специфические симптомы кашель с «ржавой» мокротой, одышка, кровохарканье присоединяются на более поздних стадиях
  • болевой синдром свидетельствует о включении в процесс близлежащих органов и тканей

Выделяют 3 фазы развития рака легкого:

  • Биологический период — время от появления новообразования до первых признаков при рентгеновском обследовании
  • Бессимптомный период — симптомов нет, только рентгенологические признаки рака
  • Клинический период — появление симптомов заболевания

При 1-2 стадии онкологического процесса — это биологический или бессимптомный период рака, когда человек не чувствует расстройства здоровья. К медицинской помощи в этот период обращается незначительное количество пациентов, поэтому своевременная ранняя диагностика первых стадий крайне затруднена.

Во 2-3 стадии рака легких могут проявляться определенные синдромы, то есть «маски» прочих недомоганий и заболеваний.

  • Сначала онкологический процесс проявляется простым снижением жизненного тонуса у человека, он начинает быстро утомляться от простых ежедневных бытовых занятий, теряет интерес к происходящим событиям, снижается работоспособность, появляется слабость, человек может говорить «как я от всего устал», «мне все надоело».
  • Затем, по мере прогрессирования заболевания рак может маскироваться под частые бронхиты, ОРВИ, катар дыхательных путей, пневмонии (см. признаки пневмонии у взрослых, признаки бронхита у взрослых, обструктивный бронхит у взрослых)
  • У пациента может периодически просто повышаться температура тела, затем восстанавливаться и снова повышаться до субфебрильных цифр. Прием жаропонижающих, НПВС или народных методов лечения на какое-то время купируют недомогание, но повторение такого состояния в течении нескольких месяцев заставляет людей, следящих за своим здоровьем, обратиться к врачу.

Кашель - в начале кашель бывает как подкашливание, он редкий и сухой (см. причины сухого кашля без температуры) , без мокроты (при центральном раке). Затем он начинает беспокоить человека сильнее, становится постоянным, надсадным, вследствие вовлечения крупных бронхов (главного или долевого) в бластоматозный процесс.

Одышка, нарушение сердечного ритма, дыхательная недостаточность, стенокардические боли в груди - это проявления запущенного рака легких, поскольку обширные отделы легких начинают выпадать из процесса дыхания, сокращается сосудистое русло малого круга кровообращения, также может происходить сдавление анатомических структур средостения.

При появлении крови в мокроте человек сразу же обращается к врачу, прожилки крови или кровохарканье появляется из-за поражения стенки бронха, деструкции кровеносных сосудов и слизистой оболочки бронхов. К сожалению, этот симптом рака указывает на далеко зашедшую стадию - 3 или 4.

Боли в груди бывает в той стороне, где локализуется опухоль, опять же уже на последних стадиях онкологического процесса. Причем новообразование может восприниматься как варианты межреберной невралгии (см. симптомы межреберной невралгии).

Интенсивность болей может быть различной и зависит от вовлечения в процесс плевры, а также боли усиливаются по мере прогрессирования роста опухоли, когда в процесс добавляются межреберные нервы, внутригрудная фасции. При вовлечении в опухолевый процесс ребер, особенно при их деструкции боли становятся особенно мучительными, не курирующимися анальгетиками.

Еще один вариант симптоматики при далеко зашедшем раке легких - это затруднение при продвижении пищи по пищеводу, то есть "маска" опухоли пищевода, поскольку метастазы в лимфатических узлах около пищевода сдавливают его, нарушая легкое прохождение пищи.

Иногда именно внелегочные симптомы онкологии говорят о 4 степени рака легких, когда метастазы в другие органы и ткани (почки, кости, головной мозг и пр.) нарушают функции соответствующего органа. Поэтому пациенты могут обращаться к ортопеду, неврологу, офтальмологу, кардиологу и пр. специалистам с различными жалобами на ухудшение самочувствия, не подозревая об истинной причине недомогания.

Как определяют рак легких? До 60% онкологических поражений легких выявляются во время профилактической флюорографии, на разных стадиях развития. Рентгенограмма (рис 1.) получена во время планового медосмотра, не смотря на столь крупный патологический очаг жалоб на здоровье у пациента не было.

  • На 1 стадии регистрируется только 5-15% пациентов с раком легких
  • На 2 - 20-35%
  • На 3 стадии -50-75%
  • На 4 - более 10%

Профилактическую флюорографию рекомендуют делать 1 раз в два года. Но с учетом длительной рентген негативной фазы и возможностью экспансивного роста опухоли надежнее проходить эту процедуру ежегодно.

Первым методом диагностики рака легких является рентгенография органов грудной клетки. Ее проводят в двух взаимно-перпендикулярных проекциях.

При впервые выявленном патологическом очаге пациенту назначают курс лечения пневмонии (воспаления легких), после окончания которого, проводят контрольное исследование.

Если на рентгенограммах не отмечены явные улучшения проводят дифференциальную диагностику, обычно между туберкулезным и онкологическим процессами.

На рис. 3 у пациента есть рентген признаки давнего туберкулезного процесса и образование в верхнем поле справа визуально похожего на периферический рак. В таких случаях точно определить разницу между туберкуломой и раком можно только с помощью гистологического исследования.

Фтизиатры и онкологи настоятельно рекомендуют подобные образования удалять хирургически с последующим гистологическим исследованием. К несчастью, на практике это может быть сочетанной патологией.

Она позволяет определить точнее размеры опухоли, её локализацию, наличие мелких очагов, не видимых на обычной рентгенограмме, размеры внутригрудных лимфатических узлов и ряд другой полезной для лечащего врача информации. Но диагноза с абсолютной точностью поставить не позволяет. Абсолютная точность возможна только при гистологическом исследовании.

Биопсия тканей патологического очага, самая точная диагностика, но она таит в себе ряд опасностей. Злокачественная опухоль после такого вмешательства может дать экспансивный рост, существует незначительная опасность попадания в кровоток патологических клеток с последующим развитием метастазов. Поэтому идя на биопсию желательно быть готовым к операции по удалению опухоли, если результат окажется таковым.

Для диагностики центрального рака применяют бронхоскопию и бронхографию, это рентгенологическое исследование бронхиального дерева с контрастом. Оно позволяет определить проходимость бронхов и выявить опухоль.

  • Обследование на туберкулез в противотуберкулезном диспансере для дифференциальной диагностики.
  • Анализ крови на окомаркеры

Лечение на ранних стадиях оперативное. После уточняющего гистологического исследования удаленного материала, обязательно проводят противоопухолевое лечение, лучевую и химиотерапию для профилактики рецидивов.

Если опухоль такого размера как на рис. 4 (маленькая точечка с левой стороны между 4 и 5 ребром), вовремя удалена, проведено соответствующее лечение, и в период до 5 лет не возникло рецидива, пациента считают полностью здоровым.

При опухолях такого размера как на рис 1 и 2, хирургическое лечение не проводят. Применяют только лучевую и химиотерапию. Некоторые опухоли хорошо реагируют на это лечение и уменьшаются в размерах, что значительно продлевает срок жизни больного.

Сколько живут с раком легких? Развитие онкологии без лечения всегда завершается летальным исходом. 48% пациентов, не получавших лечение по каким-либо причинам, умирают в первый год после установления диагноза, только 1% доживает до 5 лет, 3 года живут лишь 3% не леченных больных.

Кроме защиты от внешних неблагоприятных факторов, особенно вредного производства с асбестом, мышьяком и пр., отказа от курения, всему взрослому населению нужно проходить рентгенологическое обследование легких ежегодно.

Это позволит своевременно диагностировать заболевание и своевременно полностью его излечить.

Нормальная рентгенограмма ОГК выглядит как на рис. 5. В время профилактического обследования в легких можно обнаружить метастазы опухолей других органов, которые в легких появляются в первую очередь.

Это обусловлено усиленным кровообращением и развитой сеть лимфатических сосудов, и могут быть единственным признаком наличия онкологии в других органах.

Даже у никогда не куривших людей при работе на вредных промышленных предприятиях, использующих хром, никель, асбест, радон, смолу, мышьяк - риск развития рака легких очень высок. Профилактика рака легких заключается:

  • ведение максимально здорового образа жизни
  • отказ от курения и снижение влияния пассивного курения
  • отказ от алкоголя - злоупотребление алкоголем значительно повышает риск развития рака
  • многочисленные исследования показывают, что обилие фруктов (особенно яблок) и овощей в ежедневном рационе снижают риск онкологии, рака легких в том числе.

Добавить комментарий Отменить ответ

Все ли Вы знаете о простуде и гриппе

© 2013 Азбука здоровья // Пользовательское соглашение // Политика персональных данных // Карта сайта Информация на сайте предназначена для ознакомления и не призывает к самостоятельному лечению. Для установления диагноза и получения рекомендаций по лечению необходима консультация квалифицированного врача.

Рак легень - симптоми, лікування, ознаки

Рак легенів - причини виникнення

Причини розвитку даного захворювання дуже різноманітні, проте їх все можна розділити на незалежні і залежні безпосередньо від самої людини.

До незалежних (незмінним) факторів відносять: наявність у пацієнта пухлинних новоутворень інших органів, наявність ракового ураження легенів у найближчих родичів (генетична схильність). Крім цього до незалежних факторів відносять наявність у людини хронічних легеневих захворювань (туберкульоз, хронічний бронхіт , рубцеві зміни легеневої тканини, пневмонія), вік більше п'ятдесяти років, різні ендокринні захворювання (частіше у жінок).

До залежних або модифікується факторів в першу чергу відносять куріння, яке є основною підтвердженої причиною розвитку раку легенів. Викликають ракове ураження отруйні канцерогенні речовини виділяються при згорянні тютюну і налічують близько 4000 видів (до найбільш небезпечного відносять - нафталамин, толуидин, бензпірен, нитрозосоединения і важкі метали: стронцій і нікель). Потрапляючи в легені з сигаретним димом, всі вищевказані сполуки осідають на поверхні слизової оболонки бронхів випалюючи її і тим самим руйнуючи живі клітини, що призводить до загибелі слизового шару (миготливого епітелію); після цього дані з'єднання через кровоносні судини всмоктуються в кров, яка вже й розносить їх по всьому організму, приводячи до аналогічних змін у внутрішніх органах, головному мозку, нирках і печінці.

Вдихувані з сигаретним димом всі шкідливі сполуки не виводяться назовні і не розсмоктуються, а назавжди осідають в легенях, утворюючи скупчення, повільно покривають легкі своєрідною чорною сажею. Для порівняння: легені здорової людини мають м'яку пористу структуру і ніжно - рожевий колір, а легені курця - синяво - чорна або повністю чорна груба нееластична тканина.

Найбільш небезпечним канцерогеном є бензопірен, який негативно впливає на слизову оболонку бронхів прямий ушкоджуючий вплив і навіть у невеликих дозах викликає переродження нормальних клітин. Пасивне куріння є не менш небезпечним, так як безпосередньо сам курець забирає на себе досить незначну частина диму, видихаючи в навколишній повітря близько 80% диму. Важливу роль в ризик розвитку раку легенів відіграє стаж куріння. При викурюванні в день більше двох пачок і при стажі більше десяти років, ризик розвитку даної онкології підвищується в 25 разів.

- Робота, пов'язана з видобутком вугілля, гумова промисловість, радонові шахти

- Робота в ковальській справі, пов'язана з азбестовим виробництвом і шліфуванням металевих виробів

- Робота на лляному, бавовняному і валяльном виробництві

- Робота, що передбачає тісний контакт з отрутохімікатами та важкими металами (алюміній, нікель, хром, миш'як)

Крім цього, важливим чинником є забруднення навколишнього атмосферного повітря. Жителі мегаполісів щодня вдихають тисячі канцерогенів, які викидаються в повітря внаслідок згоряння автомобільного палива і функціонування багатьох фабрик і заводів. Вдихання подібних сполук в кінцевому підсумку обов'язково призводить до того, що слизова оболонка дихальних шляхів перероджується

Запідозрити рак легенів дозволяють симптоми, які підрозділяються на загальні і специфічні. До загальних симптомів відносять слабкість, втрату апетиту, зниження ваги, безпричинні незначні підйоми температури, пітливість.

Специфічні симптоми раку легенів :

- Безпричинно виникає виснажливий надсадний кашель (супроводжує рак бронхів). Уважно стежачи за своїм здоров'ям, пацієнт у стані самостійно помітити змінився характер кашлю - він стає надсадним і частішим, змінюється характер мокротиння. Якщо кашель виникає приступообразно без будь - якої причини, або у зв'язку з фізичним навантаженням або вдихання холодного повітря - це говорить про подразненні слизової бронхіального дерева проростає у просвіт його пухлиною. У разі розвитку центрального раку легені, спостерігається поява зеленувато - жовтої мокротиння, що обумовлюється присутністю супутніх запальних явищ в легеневій тканині

- Мабуть найбільш характерним симптомом раку легенів є кровохаркання (з мокротинням виділяється кров), при яких кров може бути як у вигляді темних згустків, так і піниста яскраво - червона. У деяких випадках тривале і інтенсивне кровотеча з дихальних шляхів призводить до загибелі пацієнтів. Однак не треба забувати, що кровохаркання може бути симптоматикою і таких захворювань легень як бронхоектатична хвороба і туберкульоз легких

- В зв'язку зі змінами в легеневій тканині, у людини може спостерігатися часта задишка. У разі, якщо пухлини проростають у великих бронхах, можливе настання ателектазу всього легкого і подальше його повне виключення з роботи

- Виникнення больових відчуттів в грудній клітці. Це відбувається у зв'язку з проростанням пухлиною плеври (серозної вистилки легких), яка має багато больових закінчень, а також внаслідок супутніх запальних змін легень, проростанням пухлини у великі нервові сплетення і кістки грудної клітки

У початкових стадіях раку легенів, больові відчуття відсутні, інтенсивні стійкі болі характерні для запущених пізніх стадій пухлини

Клініко - рентгенологічні форми раку легенів:

- Рак бронхів (центральний рак). Розвивається в просвіті сегментарних, пайових та центрального бронхів. Пухлина може проростати в просвіт бронха, так і в легеневу тканину, яка оточує бронх. У початкових стадіях дане новоутворення ніяк себе не проявляє, причому дуже часто його не видно на рентгенівських знімках і флюорографії (тінь пухлини зливається з судинами і серцем). Наявність пухлини можна запідозрити лише за наявності на рентгенограмі непрямих ознак: утворення в одному і тому ж місці неодноразових запальних явищ. Характерними симптомами є задишка, кашель, кровохаркання, а в особливо запущених випадках - висока температура тіла, біль у грудній клітці

- Периферичний рак . Розвивається в товщі легеневих тканин. Симптоматика повністю відсутня, тому завжди виявляється зовсім випадково при розвитку ускладнень або в внаслідок обстеження. Ніяк себе не проявляючи, злоякісна пухлина може досягати дуже великих розмірів. Часто такі пацієнти, посилаючись на відсутність симптомів, відмовляються від лікування

- Рак верхівки легені є різновидом периферичного раку. Дане новоутворення характеризується проростанням в нерви і судини плечового пояса. У більшості випадків такі хворі досить тривалий проміжок часу лікуються у терапевта або невропатолога з діагнозом остеохондроз чи плескіт і потрапляють до онколога з вже дуже запущеною стадією захворювання

- Порожнинна форма раку (в центрі пухлини знаходиться порожнина) також є різновидом периферичного раку легень. Виникнення пухлини порожнини настає внаслідок розпаду центральної частини пухлини, який настає через брак харчування в процесі росту. Порожнинні пухлини можуть досягати десяти і більше сантиметрів і їх дуже легко сплутати з іншими запальними процесами - кістами легенів, туберкульоз з розпадом, абсцесами. Дані помилки часто призводять до того, що внаслідок неправильної постановки діагнозу, ракова пухлина продовжує безперешкодно прогресувати, не отримуючи належного лікування

- Пневмониеподобний рак . По симптоматиці дуже схожий на пневмонію, тому пацієнти, досить тривало отримують лікування у терапевта і тільки після відсутнього ефекту після лікування антибіотиками, висловлюється припущення про присутність ракової пухлини. Пневмониеподобний рак відрізняється прискореним зростанням і займає одну/декілька часток легені

- Атипові форми раку легень (мозкова, кісткова, печінкова та ін) пов'язані з симптомами метастазів, а не самої злоякісної пухлини легені. Для мозкової форми типовою є клініка інсульту (виникають втрати свідомості, порушується мова, на протилежному ураженню боці перестає працювати нога і рука, можливі судомні явища, двоїння в очах і головний біль). Кісткова форма раку характерна болями в хребті, кістках кінцівок і тазу; досить часто виникають спонтанні переломи. Печінкова форма проявляється змінами в крові, жовтяницею, тяжкістю в правому підребер'ї і збільшенням печінки

- Метастатичні пухлини є отсевами з основної пухлини будь - якого іншого органу (другого легенів, передміхурової залози, кишечника, молочної залози та ін) і мають структуру первинної пухлини, а також здатність до зростання, тим самим порушуючи адекватне функціонування органу. Іноді метастази досягають дуже великих розмірів (десять і більше сантиметрів), що може призвести до смерті хворих від порушень роботи внутрішніх органів (дихальна і печінкова недостатність, підвищення внутрішньочерепного тиску тощо) або внаслідок отруєння продуктами життєдіяльності пухлини. Найчастіше метастази виникають пухлин другого легені, молочної залози та кишечника, в зв'язку зі специфікою кровообігу органу (сильно розвинена і дуже дрібна судинна мережа, пухлинні клітини з кровотоку в ній осідають і починають рости, утворюючи з часом колонії - метастази). Злоякісна пухлина з будь-якого органу може метастазувати в легені

Рак легені підрозділяють на два види (в залежності від виду клітин): дрібноклітинний і недрібноклітинний.

Дрібноклітинний рак (зустрічається рідше) є дуже агресивним новоутворенням, так як дуже швидко може поширитися по всьому організму метастазируя в інші органи. Як правило дрібноклітинний рак зустрічається у курців, причому до моменту постановки діагнозу, у 60% пацієнтів спостерігається широко розповсюджене метастазування.

Недрібноклітинний рак легень спостерігається набагато частіше, відносно повільно розвивається і підрозділяється на три типи: крупноклеточний рак, плоскоклітинний рак легені (росте повільно і розвивається з плоских клітин) і аденокарцинома (розвивається виробляють слиз клітин)

Виходячи зі ступеня ракового ураження навколишніх тканин легкого та інших органів, розрізняють чотири стадії раку легені.

1 стадія . Злоякісна пухлина має невеликі розміри і при цьому не поширилася на лімфатичні вузли. Дана стадія підрозділяється на 1А і 1В. При стадії 1А пухлина досягає не більше трьох сантиметрів у найбільшому діаметрі. На цій стадії раку, виживаність протягом п'яти років становить близько 40% при дрібноклітинному раку і від 55 - 75% при немелкоклеточном раку. При стадії 1В пухлина має від трьох до п'яти сантиметрів у найбільшому діаметрі, при цьому не поширюючись на інші ділянки тіла і в лімфатичні вузли. На цій стадії раку виживаність протягом п'яти років становить близько 20% при дрібноклітинному раку і 45 - 60% при немелкоклеточном раку

2 стадія . Також підрозділяється на 2А і 2В. При стадії 2А пухлина досягає від п'яти до семи сантиметрів у найбільшому діаметрі, при цьому не поширюючись у лімфатичні вузли; або ж має менше п'яти сантиметрів в діаметрі, при цьому вражаючи найближчі до легкого лімфатичні вузли. На цій стадії раку виживаність протягом п'яти років становить близько 40% при дрібноклітинному раку і 35 - 45% при немелкоклеточном раку. При стадії 2В пухлина в діаметрі досягає семи сантиметрів, при цьому не поширюючись на лімфатичні вузли; або ж сягає в діаметрі до п'яти сантиметрів, при цьому проростаючи в найближчі лімфатичні вузли. На даній стадії виживаність протягом п'яти років становить близько 20% при дрібноклітинному раку і 25 - 35% при немелкоклеточном раку

3 стадія . Підрозділяється на 3А і 3В. При стадії 3А пухлина досягає більше семи сантиметрів у діаметрі й поширюється на найближчі освіти (діафрагму, плевру тощо) і лімфатичні вузли. Крім цього пухлина може поширитися на лімфатичні вузли, розташовані біля серця. При даній стадії виживаність протягом п'яти років становить 15% при дрібноклітинному раку і 20 - 25% при немелкоклеточном раку. При стадії 3В пухлина поширюється на протилежні ураженого легкому лімфатичні вузли грудної клітини, на діафрагму, в середину грудної клітки і на оболонку серця. При цій стадії виживаність протягом п'яти років становить 10% при дрібноклітинному раку і від 6 до 10% при немелкоклеточном раку

4 стадія . При даній стадії раку легенів пухлина метастазує в інші органи. На цій стадії виживаність протягом п'яти років становить 1% при дрібноклітинному раку і від 2 до 15% при немелкоклеточном раку

Рак легенів - діагностика

Діагностика цього злоякісного новоутворення є досить складним завданням, оскільки пухлини дуже часто можуть маскуватися під інші захворювання легень (туберкульоз, абсцеси, запалення легень). Саме тому більше п'ятдесяти відсотків пухлин легенів виявляються вже на неоперабельних (занедбаних) стадіях. На початку свого розвитку пухлини нічим себе не проявляють і можуть бути виявлені тільки випадково, або ж при розвитку ускладнень. З метою своєчасної діагностики даного захворювання всім людям показано мінімум один раз в рік проходження рентгенологічного обстеження легень.

У разі підозри на рак легенів проводяться такі обстеження:

- Флюорографія і Рентгенографія легенів

- Пошарова рентгенівська томографія викликав підозру ділянки легені

- Проведена з внутрішньовенним контрастуванням магнітно - резонансна або комп'ютерна томографія грудної клітки

- Бронхоскопія. Даний метод застосовується з метою виявлення пухлин бронхіального дерева

- Дослідження мокротиння і онкомаркери

- Торакоскопия і біопсія пухлини

Через відсутність на сьогоднішній день універсального методу обстеження, який би дозволяв на 100% відрізнити злоякісну пухлину легкого від інших захворювань, проводиться весь вищезгаданий комплекс обстежень. Якщо ж діагноз залишається неясним навіть після проведеного комплексного обстеження, з метою недопущення пропуску злоякісної пухлини, показано проведення діагностичної операції

Тактика лікування раку легенів залежить від типу раку (дрібноклітинний/недрібноклітинний), стадії прогресування захворювання і загального стану пацієнта. Для лікування даної онкології застосовуються три основних методи, які можуть використовуватися окремо або комбіновано: хірургічне лікування, радіотерапія і хіміотерапія. Проте основним методом, який дає надію на одужання, є хірургічна операція.

Хірургічне лікування раку легенів в залежності від ступеня поширеності раку, являє собою проведення оперативного втручання по видаленню пухлини, частки /цілої легені. Як правило, хірургічне лікування проводиться при немелкоклеточном раку, тому дрібноклітинний, з - за більш агресивного перебігу потребує інших методів лікування (хіміотерапія, радіотерапія). Крім цього, не рекомендується проведення операції у тих випадках, коли є серйозні супутні захворювання, пухлина зачіпає трахею або поширилася на інші органи. Для знищення ракових клітин, які найчастіше все ж залишаються після операції, призначаються курси променевої та хіміотерапії.

Радіотерапія - опромінення пухлини гальмує ріст або вбиває ракові клітини. Даний метод лікування ефективний як при дрібноклітинному, так і при немелкоклеточном типах раку легенів. Радіотерапія призначається у випадках присутності різних протипоказань до проведення операції або при поширенні на лімфатичні вузли. Досить часто, для досягнення найбільшої ефективності проведеного лікування, показано поєднання променевої терапії з хіміотерапією.

Хіміотерапія . Даний метод терапії раку легенів заснований на прийомі вбивають, або припиняють ріст і розмноження ракових клітин спеціальних ліків (Доцетаксел, Доксорубіцин, Бевацізумаб тощо). Хіміотерапія однаково підходить як для лікування недрібноклітинного, так і мелкоклеточного раку легенів. Хоч цей вид терапії і є одним з широко застосовуваних методів, в деяких випадках він не призводить до повного виліковування від цього злоякісного новоутворення. Проте хіміотерапія здатна значно продовжити життя пацієнта, навіть на пізніх стадіях раку.

Найбільш значущим методом профілактики ракового ураження легень є повна відмова від куріння. Крім цього, за можливості необхідно уникати шкідливих виробничих умов (безпосередній контакт з азбестом, кам'яним вугіллям, нікелем та іншими шкідливими речовинами). В обов'язковому порядку один раз на рік всім дорослим людям рекомендовано проходити рентгенологічне дослідження легень (флюорографію). Чим раніше був виявлений рак легенів, тим більше у людини шансів на результативне лікування, яке призведе до одужання.

Рак легкого

Ткань легкого обладает уникальным свойством поддерживать воздухообмен для жизнедеятельности всего организма. Эту важную функцию невозможно компенсировать искусственно при помощи аппаратов, поэтому поражение легких приводит к снижению дыхательной активности и угасанию жизненных функций.

  • В развитых странах этот вид рака занимает самые высокие позиции в структуре онкологических заболеваний и лидирует среди причин смертности от злокачественных опухолей.
  • В мире ежегодно регистрируется около миллиона случаев развития рака легких, 60% из них заканчиваются смертью больного.
  • У мужчин это заболевание диагностируют в 8–10 раз чаще, чем у женщин.
  • Заболеваемость растет пропорционально возрасту. В основную группу риска входят курящие мужчины в возрасте от 50 до 80 лет.

Проблема рака легких непосредственно связана с распространением никотиновой зависимости, плохим состоянием окружающей среды, влиянием вредных производственных факторов и вирусных инфекций.

Точные причины рака не выяснены, но исследователи этой проблемы сходятся во мнении, что развитие патологии начинается с повреждения генетического кода клеток, которое происходит под влиянием неблагоприятных факторов.

Опасные виды производства:

  • сталелитейное;
  • деревоперерабатывающее;
  • металлургия;
  • горнодобывающее;
  • асбестоцементное;
  • керамическое;
  • фосфатное;
  • валяльное;
  • льняное.

Раковые клетки обладают способностью к быстрому делению. Опухоль способна достигнуть значительной величины и при отсутствии своевременного лечения проникнуть в соседние органы. Позже лимфогенным и гематогенным путем злокачественные клетки разносятся по всему телу – этот процесс называют метастазированием.

Рак легких систематизируют по строению измененных клеток, их локализации, форме опухоли и по распространенности новообразований в теле больного.

  • Мелкоклеточный (15–20% случаев) – крайне агрессивное деление клеток и быстрое метастазирование. Чаще всего вызван курением, выявляется на поздних стадиях при поражении внутренних органов.
  • Немелкоклеточный (80–85% случаев) – имеет негативный прогноз, объединяет несколько форм морфологически сходных видов рака со схожим строением клеток.
  • плоскоклеточный;
  • крупноклеточный;
  • аденокарцинома;
  • смешанный.

Эти виды имеют принципиальные различия в процессе роста, распространения и лечения, поэтому первоочередной задачей является их определение.

  • центральный – поражает главные, долевые и сегментарные бронхи;
  • периферический – поражение эпителия более мелких бронхов, бронхиол и альвелол;
  • массивный (смешанный).
  • 0 стадия – небольшие новообразования, поражение внутренних органов и лимфоузлов отсутствует;
  • 1 стадия – диаметр новообразования не более 3 см, плевра и регионарные лимфоузлы в патологический процесс не вовлечены;
  • 2 стадия – опухоль около 3–5 см, метастазами затронуты бронхиальные лимфоузлы;
  • 3а стадия – опухоли разных размеров обнаруживаются в плевре и в грудной стенке, метастазы поражают средостенные и бронхиальные лимфоузлы с противоположной стороны;
  • 3б стадия – распространение опухоли на органы средостения;
  • 4 стадия – метастазы обнаружены по всему телу.

Клинические проявления рака легких зависят от первичного расположения новообразования. На начальном этапе (1, 2 стадия) чаще всего заболевание протекает бессимптомно. На более поздних стадиях могут появиться общие и специфические признаки рака.

Специфические симптомы рака легкого:

Опухоли в области легких зачастую маскируются под другие заболевания органов дыхания, поэтому диагностика бывает затруднительной. По этой причине более половины случаев рака легких выявляют на поздних неоперабельных стадиях.

Начальные этапы заболевания протекают бессимптомно, и выявить опухоль удается случайно при профилактических обследованиях.

Методы диагностики рака легких:

  • крупнокадровая флюорография в двух проекциях;
  • рентгенография;
  • ультразвуковая диагностика;
  • МРТ, КТ;
  • бронхоскопия;
  • эндоскопия;
  • анализ мокроты на присутствие онкомаркеров;
  • диагностическая торакотомия и биопсия опухоли.

Общепринятые методы терапии рака легких:

  • Хирургический предусматривает проведение радикальной операции с целью удаления первичного опухолевого очага, ближайших лимфатических узлов, ткани путей метастазирования и всех тканей с признаками проросшей опухоли. Оперативное вмешательство может предусматривать удаление одной доли легкого, двух его долей или легкого целиком. Как правило, операция проводится при немелкоклеточном раке, так как мелкоклеточный протекает более агрессивно и требует консервативного лечения с использованием химиотерапевтических препаратов и облучения.
  • Лучевая терапия предусматривается в послеоперационный период, в комбинации с химиотерапией или используется как самостоятельный метод при невозможности операции или отказе от нее. Облучению подвергают непосредственно опухоль и область ее регионарного метастазирования. Эти манипуляции помогают подавить рост опухоли или сжать ее, в 10–15% случаев удается достичь длительной ремиссии.
  • Химиотерапевтический метод заключается в использовании специальных препаратов-цитостатиков, призванных подавить рост и жизнедеятельность злокачественных клеток. Такое лечение предусматривает несколько курсов приема химиопрепаратов, обычно их 4–6. Чаще всего используется в комплексе с оперативным вмешательством и облучением.
  • Комбинированный представляет собой сочетание различных методов лечения рака.
  • Паллиативное лечение – это помощь больному с запущенными формами рака легких при отсутствии положительной динамики в ответ на лечение. Такой вид лечения включает симптоматическую терапию, улучшение психоэмоционального состояния пациента и профилактику инфекционных заболеваний. Каждому больному необходим индивидуальный подход для улучшения его качества жизни.

Формы осложнений рака легких:

Основные методы профилактики:

  • Здоровый образ жизни – это широкое понятие, которое включает полный отказ от курения, в том числе и пассивного, ограничение или отказ от употребления спиртного и наркотических веществ. Большое значение имеет активность и подвижность, сбалансированное питание и борьба с избыточным весом. Любые лекарственные препараты следует принимать только по назначению врача. Также необходимо со всей серьезностью отнестись к своевременному лечению заболеваний органов дыхания и по возможности предотвращать развитие инфекционных процессов. В качестве профилактики онкологических патологий рекомендуется дозировано пребывать под солнечными лучами, планировать беременность и избегать негативных воздействий в этот период.
  • Борьба с загрязнением окружающей среды должна стать первоочередной задачей общественности.
  • Применение средств индивидуальной защиты при работе на вредных производствах.
  • Регулярные медицинские обследования с целью выявления ранних форм рака легких. Ежегодная флюорография помогает выявить новообразования на начальных этапах развития.

При отсутствии лечения рака легких в течение двух лет после постановки диагноза умирает около 87–90% больных. Использование хирургических методов терапии помогает выжить 30% пациентов на протяжении пяти лет, а комбинация оперативного вмешательства с применением химиотерапии или радиолечения позволяет повысить этот показатель еще на 40%.

Прогноз при мелкоклеточном раке самый неблагоприятный. Несмотря на то, что он хорошо поддается лечению химиотерапией, пятилетняя выживаемость составляет всего 5–10%. При крупноклеточном раке легкого прогноз также неутешителен – при своевременной хирургической операции выживает около 25% пациентов.

При раннем выявлении злокачественного новообразования шансы на выживаемость достигают 80%. Следует также отметить, что показатели выживаемости при раке легких ниже, чем при других формах онкологических заболеваний. Проблема состоит в трудностях выявления патологии на ранней стадии и низкой эффективности лечения на поздних этапах.

Нашли ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Меланома – это агрессивное злокачественное новообразование на коже, гораздо реже на слизистых оболочках, которое формируется из пигментных клеток (меланоцитов). Заболевание.

Советуем почитать

ВАЖНО. Информация на сайте предоставляется исключительно в справочных целях. Не занимайтесь самолечением. При первых признаках заболевания обратитесь к врачу.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

7 + 1 =